Я стала фікрайтером майже рік тому. І, мабуть, спонукав мене до цього перегляд чудового фільму "Кінець Параду". Ця річ настільки сильно мене вразила та надихнула, що свою роботу "Ruined" я написала майже не замислюючись над змістом. Проте у цьому невиликому фанфіку змогли вміститися усі мої думки та емоції, викликані головною героїнею фільму, Сильвією.
Хоча ця робота формально не була першою (до цього я писала по серіалу «Шерлок (BBC)» та книжці «Гоббіт, або Мандрівка за Імлисті гори»), я все ж вважаю її такою. Це був мій перший більш менш якісний фанфік, і саме після нього я зрозуміла, наскільки сильно мені подобається писати.
В основному усі мої подальші роботи були саме по «Шерлоку» та «Гоббіту». Ці фанфіки отримали найбільше оцінок та відгуків (позначається популярність цих фендомів), але, не дивлячись на це, мені подобається писати по ним не стільки через популярність, скільки просто з того, що ці фендоми стали для мене рідними. Усі персонажі для мене близькі і зрозуміли, тож я не мучу себе, коли пишу.
Цього літа я також отримала досвід у написанні «оріджиналів». Всього у цьому жанрі я має три твори. Усі вони доволі похмурі, проте, як мені здається, доволі психологічні. Для кожного фанфіку натхненням слугувала музика.
Взагалі, саме музика у більшості випадків допомагає мені писати, даючи якусь нову ідею для сюжету чи просто допомагаючи мені досягнути потрібного, для написання роботи, емоційного стану.
З особливим задоволенням я читаю твори таких авторів, як А. Чехов, Ф. Достоєвський, Ч. Діккенс, Дж. Толкін, Дж. К. Роулінг, П. Верлен, А. Рембо, В. Маяковський, С. Єсенін, Ю. Друніна, Дж. Лондон, А. Ахматова, А. Блок та Дж. Мільтон.
Читаючи, я не тільки отримую естетичне задоволення, але й також вчуся тому, як потрібно писати, та розумію до чого мені варто прагнути. На даний момент однією із головніших моїх цілей є досягнення хоча б частини тої майстерності, яку мали ці автори (які є важливим прикладом для мене), і, відповідно, писати по-справжньому гідні твори.
Марія Толчиніна, 11А клас, гімназія №9
Хоча ця робота формально не була першою (до цього я писала по серіалу «Шерлок (BBC)» та книжці «Гоббіт, або Мандрівка за Імлисті гори»), я все ж вважаю її такою. Це був мій перший більш менш якісний фанфік, і саме після нього я зрозуміла, наскільки сильно мені подобається писати.
В основному усі мої подальші роботи були саме по «Шерлоку» та «Гоббіту». Ці фанфіки отримали найбільше оцінок та відгуків (позначається популярність цих фендомів), але, не дивлячись на це, мені подобається писати по ним не стільки через популярність, скільки просто з того, що ці фендоми стали для мене рідними. Усі персонажі для мене близькі і зрозуміли, тож я не мучу себе, коли пишу.
Цього літа я також отримала досвід у написанні «оріджиналів». Всього у цьому жанрі я має три твори. Усі вони доволі похмурі, проте, як мені здається, доволі психологічні. Для кожного фанфіку натхненням слугувала музика.
Взагалі, саме музика у більшості випадків допомагає мені писати, даючи якусь нову ідею для сюжету чи просто допомагаючи мені досягнути потрібного, для написання роботи, емоційного стану.
З особливим задоволенням я читаю твори таких авторів, як А. Чехов, Ф. Достоєвський, Ч. Діккенс, Дж. Толкін, Дж. К. Роулінг, П. Верлен, А. Рембо, В. Маяковський, С. Єсенін, Ю. Друніна, Дж. Лондон, А. Ахматова, А. Блок та Дж. Мільтон.
Читаючи, я не тільки отримую естетичне задоволення, але й також вчуся тому, як потрібно писати, та розумію до чого мені варто прагнути. На даний момент однією із головніших моїх цілей є досягнення хоча б частини тої майстерності, яку мали ці автори (які є важливим прикладом для мене), і, відповідно, писати по-справжньому гідні твори.
Марія Толчиніна, 11А клас, гімназія №9
Комментариев нет:
Отправить комментарий